29 серп. 2017 р.

Горіховий Спас

До 29 серпня дозріли горіхи, а тому, свято і стали називати Горіховим Спасом. 
29 серпня селяни намагалися обов'язково сходити до церкви і помолитися Богу. Після цього жінки відправляли своїх xчоловіків в поле з хлібом і сіллю.
Клали три снопи на фіру, а зверху - мішки з зернами, які призначалися для посіву. На полі посівальників 29 серпня вже чекали діти з гречаною кашею і пирогом.
Предки зазвичай говорили: «Перший Спас на воді стоять, на другий - яблука їдять, на третій - полотна продають так хліб припасають».
Було також прийнято 29 серпня чистити колодязі та джерела, пити воду з них, оскільки вважалося, що це дозволить зберегти міцне здоров'я на весь наступний рік.
Збір горіхів починала, найбільш шанована жінка в окрузі. Потім до неї приєднувалися й інші односельці. Брали з неї приклад, намагаючись зібрати якомога більше горіхів. Адже згідно з повір'ям, чим більше горіхів зібрати, тим більше буде урожай зернових на наступний рік.
Якщо в лісі на голову впав горіх, то це хороший знак, який свідчить про удачу в справах. А знайти два зрощених горіха, на свято, вважається неймовірним везінням. Їх необхідно підібрати лівою рукою і покласти в гаманець, щоб залучити гроші.
За святковою вечерею, за народним повір'ям, треба віддати данину поваги господині і випробувати кожну страву, що стоїть на столі. Тоді цілий рік супроводжуватиме удача, і не буде фінансових проблем.
На свято прийнято бажати всім здоров'я, такого ж міцного, як шкаралупа горіха, добробуту та Божого благословення у всіх починаннях.
Народні прикмети на 29 серпня
Якщо на Горіховий Спас відлетить останній журавель - чекай холодів вже на свято Покрови

Гарна погода 29 серпня - запасів вистачить на всю зиму, оскільки вона, за прикметами, буде короткою.

24 серп. 2017 р.

.День Незале́жності Украї́ни

.День Незале́жності Украї́ни — державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою створення держави Україна в її сучасному вигляді.
Історія
17 березня 1991 року проводився єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження СРСР. Одночасно з цим референдумом в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: "чи згодні ви, що б Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України". Позитивно на нього відповіло більше 80% опитаних. Наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані мінімум дві (а з бажанням М.Горбачова – то три) зовсім різні форми союзної держави і зроблений крок до незалежності - зобов'язання республіканській владі розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України. 16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни — документ про проголошення державного суверенітету України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». 18 червня 1991 року внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України».
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України».
5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня — День незалежності України» замінити словами «24 серпня — День незалежності України». Тому від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня.

22 серп. 2017 р.

День Держа́вного Пра́пора Украї́ни

День Держа́вного Пра́пора Украї́ни — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня. На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004.
Історія Дня державного прапора
День прапора – відносно молоде свято. Указ про спеціальний день на вшанування цього символу української державності з’явився лише 2004-го року. А за п’ять років, 2009-го, було започатковано його урочисте святкування на державному рівні. 

Попри указ 2004 року, прапор ушановували і раніше. Цей день відзначали у Києві як місцеве свято. Воно було пов’язане з подіями ще 1990 року, до набуття Україною незалежності. Радянський Союз ще існував, комуністична партія опиралася, але депутати Київради ХХІ скликання, незважаючи на всі перепони, прийняли власне рішення і підняли над будівлею Верховної Ради прапор, що за трохи більше ніж за рік стане державним. Це сталося 24 липня 1990 року. До речі, Київрада виступила з ініціативою про перенесення святкування Дня державного прапора на цю дату, оскільки вона, на думку ініціаторів, є більш історично обумовленою. 

Проте це лише проект, а зараз прапор вшановують 23 серпня. Цього дня 1991 року стяг урочисто внесли до Верховної Ради та освятили. Наступного дня після тривалого виснажливого засідання депутати прийняли акт проголошення незалежності України. За півтора тижні, 18 вересня, за результатами голосування стяг офіційно став державним прапором, а 28 січня 1992 року його статус було затверджено. Той прапор, що його внесли до Верховної Ради у серпні 1991-го, досі зберігається у будівлі – під склом, як реліквія. Є він і на величезному полотні «Державотворення» роботи Олексія Кулакова, що прикрашає другий поверх будівлі.

19 серп. 2017 р.

Яблучний Спас

  19 серпня православні святкують Преображення Господнє. У народі це свято іще прийнято називати Другим Спасом, або Яблучним Спасом. За біблійною легендою, у цей день Христос явився трьом своїм учням у світлі божественної слави, демонструючи єдність Святої Трійці.

У це свято існує традиція нести до церкви врожай на освячення. Зокрема у святковий кошик кладуть груші, яблука, виноград, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Освячення плодів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа.
У давнину в цей день люди старались утриматися від сніданку перед проходом до церкви. А вже після богослужіння пригощали членів родини освяченими яблуками. Розрізали фрукт на скибки, мочали в мед і їли. Вважали, що така трапеза дасть здоров'я на увесь майбутній рік.
Цього дня господині печуть пироги та готують вареники з яблуками. Також варять узвар і компот.

Варто зазначити, що в народі на Спаса передбачали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний – осінь буде сухою. Якщо дощовий – мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму.

16 серп. 2017 р.

Герої не вмирають



Сьогодні в бібліотеці ім.Толстого пройшов вечір пам'яті Василя Кондратенка, який загинув в АТО



14 серп. 2017 р.

Маковія, або перший спас

У церковному календарі цей день семи мучеників Маккавеїв, а в народі свято називають просто – Маковія, або перший спас. 14 серпня святять мак, мед і воду і проводжають літо. Також готують маковійську квітку – букет з м’яти, чебрецю, нагідок, маку і освячують у церкві.
На Маковія також освячують криниці та джерела.
На Маковія починається двотижневий Успенський піст, який встановлений перед святами Преображення Господнього та Успіння Богородиці.
Традиції
В Україні до цього свята пекли пироги і коржі з маком. Традиційні букети на Поділлі називалися маковійками. Їх носили до церкви дівчата, перед цим ситно поснідавши – щоб наступний рік був врожайним.
Освячену макову головку також клали під подушку дітям, які погано засинають або неспокійно сплять.
Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як цілюще зілля, яке давали хворій худобі. А освячений у церкві мак використовували для охорони житла, худоби, двору від нечистої сили.
Народні прикмети
·         На Маковея літо закінчується, осінь починається.
·         У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і відро, і різна погода.
·         На Перший спас і жебрак медку спробує.
·         Дощ на Маковея – мало пожеж буває.
·         На Маковея збирають мак.
·         На Перший спас святи колодязі.
·         На Маковей вдовам допомагай – слабкому допомога, а тобі щастя.
·         Дощ на Маковея – мало пожеж буває.
·         Медовий спас нові колодязі освячує.
·         У Перший спас будь-який жіночий гріх проститься.
·         Після Першого спасу в воду не заходять.
·         Після Першого спасу коней у річці не купають.

·         Тим, хто побоюється відьом: у цей день потрібно зібрати насіння дикого маку та обсипати ним будинок – жодна відьма в будинок не проникне.

8 серп. 2017 р.

Кулішові читання

Віщуванням новим
Серце моє б'ється,
Через край із серця
Рідне слово ллється
П. Куліш
Сьогодні в ЦЕВ проходили 13-ті Кулішові читання присвячені 198 річниці з Дня народження видатного українського поета, письменника, перекладача, публіциста, філософа, автора першої української абетки, нашого земляка Пантелеймона Куліша.
У виконанні маленьких читців зі сцени лунали вірші поета, виступали народні хори Шостки та Шосткинського району, вихованці ЦЕВ співали та танцювали на честь видатного українського митця.

У вестибюлі кожний район Шостки презентував свої вироби: це і вишиванки, і виставки малюнків, вироби з бісеру, картини, тощо. Було дуже цікаво.