День народження Всеволода Нестайка

Сьогодні минає 88 років від дня народження Всеволода Нестайка - відомого українського дитячого письменника, автора «Тореадорів з Васюківки», «Одиниці з обманом», «Пригод Робінзона Кукурузо» та багатьох інших чудових творів для дітей.

100-РІЧЧЯ БОЮ ПІД КРУТАМИ – БОРОТЬБА ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйовата загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі^[4].

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сучасників особливо вразило поховання 27 сильних в повному розквіті сил юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної РадиМихайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

В. Сухомлинський про користь читання

Вислови мудрого вчителя В. Сухомлинського 

* Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.
* Книжка повинна стати для кожного вихованця другом, наставником і мудрим учителем.
* Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її в світ книжки.
* Якщо з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо читання не стало її духовною потребою на все життя, — в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою.
* Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людини.
* День без думки, без читання - марно прожитий день.
* Умій не тільки читати, а й перечитувати.
* Книга - одне з найважливіших джерел радості мислення, людської гідності.
* Незамінним джерелом знань і невичерпним джерелом твого духовного багатства є книжка.
* Читання - це праця, творчість, самовиховання твоїх духовних сил, волі.
* Читання без вдумливості, без думки притупляє розум дитини.
* Книжка може перетворити подив у допитливість, інтерес.
* Одна з причин духовної порожнечі - відсутність справжнього читання, яке захоплює розум і серце, викликає роздуми про навколишній світ і про самого себе, примушує вдивлятися, вдумуватися в складності людської душі, думати про свою долю, про майбутнє.
* Від того, як і що читає людина в роки отроцтва, ранньої юності, залежить становлення в ній мислителя-трудівника.
* Тільки читання відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя. Читання з потреби, думати - головна умова розвитку розумових здібностей становлення творчого розвитку.
* Як музикант не може жити без того, щоб брати до рук свого улюбленого інструмента, так мисляча людина не може жити без перечитування улюблених книжок.
* Читання повинно пов'язуватися з навчанням.
* Читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння читати; з цього вміння воно тільки починається.
* Література є могутнім засобом виховання людини. Знання літератури тісно пов'язано з моральним вихованням людини.

STEM-Проек «Яблуко»

25 січня, у рамках шкільного STEM-Проекту «Яблуко», учні 4-Б класу відвідали інтегрований бібліотечний урок «Яблучний день у бібліотеці».

Учням було запропоновано подивитись повчальну казку"Смачні яблука", на прикладі яблука діти сформували поняття про п’ять органів чуття, а творчим завданням діти вибрали створення яблука із різних матеріалів (пластиліну), малювання малюнків та написання оповідань про цей фрукт. Наприкінці уроку, діти презентували свої вироби та оповідання і куштували яблука.

День Соборності України

День Собо́рності — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

19 січня - свято Водохреща, Хрещення Господнє, Богоявлення, Йордан

Звичаї на Водохрещу

Опівночі перед Хрещенням вода в річках, як вірили селяни, хвилюється.

Вся набрана з річки опівночі перед Водохрещем вода - цілюща; селяни зберігали її за образами і використовували в разі поранення або тяжкої хвороби.

Вранці в церкві відбувається богослужіння. За Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає "Голос Господній ...", за хором іде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком - народ.

До річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку, щоб набрати води.

Після недовгої служби священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: "У Йордані хрестився Ти, Господи ..." У свою чергу мисливці стріляють з рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над "Йорданню" .

Коли вода освячена, люди підходять до ополонки і набирають в свій посуд воду.

Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкою". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу і тіло людини. Йорданською водою також скроплюють будинок, щоб обходило всяке нещастя і добре жилося в будинку.

До речі, всі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Вперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина "оновлюється" для майбутньої гідного життя. Свята вода обов'язково повинна бути присутньою під час освячення храмів, житлових і господарських будівель, а також всіх предметів, використовуваних під час богослужіння.

14 січня - свято Василя або Старий Новий рік. Традиції та народні прикмети

14 ciчня вiдзначають Старий Новий piк або день Святого Василя. Які традиції та прикмети пов'язані з даним днем?

Святий Василь зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Василь Великий заснував два монастирі — жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя — справжній зразок для наслідування.

Св. Василь Великий вважався покровителем землеробства. Тому основним звичаєм цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.

Цього дня діти прокидаються дуже рано, бо в них важлива справа — посівати треба. Із самого ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Народна традиція велить посівати спочатку в рідній оселі, а вже потім іти до чужих людей.

Засівальників сприймали як самих бажаних гостей, запрошували сісти до столу, щоб добре все сідало, або шоб свати сідали (так казали там де були незаміжні дівчата).

Перший посівальник — приносить до оселі щастя. Відповідно до народних уявлень, дівчата щастя не приносять, тому їм посівати небажано.

Зерно, яке посівальники розкидали по хаті, за повір’ям, мало велику «помічну» силу і тому його використовували як магічний засіб. Господині годували ним курей «аби краще неслися», давали його худобі «щоб була здорова», особливо в тих випадках, коли корова мала розтелитися. Ці ж зерна господарі ретельно зберігали до весни і тоді, змішавши з іншим зерном, розпочинали першу сівбу.

Також, 14 січня — за церковними святцями — свято Обрізання Господнє.

Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім'я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії — Ісус.

У ніч з 13 на 14 січня зустрічають Старий Новий рік і що ж віщує його перший день?

У перший день Нового року до всього уважно приглядаються, бо все має віще значення. Стоячи в церкві під час утрені, люди придивляються, як свічі горять у паникадилі: якщо ґніт палаючої свічки зігнувся гачком - буде врожай цього року; якщо ж ґніт стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі, - жди неврожаю.

Народні прикмети

- Якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.

- Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.

- Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.

- Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя - звідти треба сподіватися щастя.

- Сніг випаде в цей день - щасливий рік буде.

Як правильно зустріти Щедрий вечір

З 13 на 14 січня українці зустрічають Старий Новий рік, або Щедрий вечір. Зранку хазяйки починають готувати щедру кутю. На відміну від багатої, її заправляють маком і медом. Її ставлять на покуті. Крім того, печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

На Меланки ходять також і хлопці. Вони "водять Меланку". Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити "Діда", або "Дідуха", — снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.

А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх.

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Історія про Миланку (Меланку)

За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.

Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому на Щедрий Вечір ще святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин. Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, який буде врожай, а з свинячих ніжок варили "дриглю", щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків.

Прикмети на Щедрий вечір

На Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Ось де-які з них:

·         якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;

·         якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;

·         якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;

·         якщо падає м'який сніг, — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;

·         який перший день у Новому році, то й рік буде такий;

·         якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа

За ініціативною ООН та ЮНЕСКО 11 січня відзначають Всесвітній день “Дякую”.

В Україні цей день став святковим з 2008 року. Таку дату запровадили для того, щоб люди не забували про виявлення вдячності.

«Дякую» — одне з найбільш уживаних слів у міжнародній лексиці. Воно вказане в усіх туристичних розмовниках. Це саме те слово, яке допоможе вам налаштувати контакт з співрозмовником. Існує версія, що слово «спасибі» народилося в XVI столітті з часто вимовного словосполучення «спаси Бог». А от українське слово «дякувати» походить від свого німецького аналога “danke”.

Як би там не було, 11 січня – це саме той час, коли варто подякувати усім, хто робить для вас добро.

Цікаво прочитати

Жменька тепла для мами 

Автор: Дерманський Сашко

Ілюстрації: Попський Ростислав

Серія: Ілюстровані історії та казки

Рік видання:2017 p.

Обкладинка:Тверда

Вік:Діти, 5-10

К-ть сторінок:56

Вага:360 г

Розміри:205x240 мм

ISBN:978-617-679-460-8

Анотація

Вкутане багатолітньою холоднечею місто вже давно не знало літа. Мерзенний пан Прищ, який захопив містян у крижаний полон, погрожує заморити холодом маму маленької Влади. Але ж як знешкодити джерело холоду, що тримає всіх на межі виживання, а найважливіше – де шукати джерело тепла? Щоб це з’ясувати, дівчинка вирушає до Сніголісу, де, кажуть, знайшли притулок відчайдухи, яких не лякає нелюдський мороз. Чи вдасться їй врятувати маму, а заразом і ціле місто від свавілля пана Прища? Чи зможе вона віднайти хоч жменьку тепла для любої матусі?

ВІТАЮ З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!!!

Як святкують Різдво Христове

Різдво святкувати — прикмети шанувати

У народі кажуть, якщо різдвяного ранку до оселі першим увійде чоловік, або хлопчик, весь наступний рік у домі пануватимуть щастя, мир, спокій та злагода. Якщо ж першою завітає дівчина — чекай пліток та невдач. А які цікаві різдвяні прикмети відомі Тобі, друже?

   До світлого свята Різдва дбайливі господині печуть пиріг, в якому «ховається» невеличкий сюрприз: монетка, родзинка, горошинка перцю або горішок. За традицією, господар оселі ділить хліб. На того, кому дістанеться шматок із сюрпризом, чекає велике щастя.

   Напередодні Різдва, у Святвечір, усі хатні справи необхідно закінчити до першої зірки, адже це сигнал, що треба сідати до столу та починати вечерю. Більше того, колись від Різдва і аж до самого Хрещення обачні господині в хаті не мели підлоги. Вже після зимових свят усе сміття зміталося та спалювалося у дворі, символізуючи очищення.

   Здавна в Україні існує повір’я: щоб прикликати в оселю радість, здоров’я та благополуччя, 7 січня найстарший член родини має пригостити всіх родичів молоком. Частуючи кожного цим чудодійним напоєм, годиться щоразу промовляти: «Господь народився, народ хрестився. Будь ти веселий і здоровий. Амінь».

   Християни вірять, якщо, помолившись у різдвяну ніч, про щось дуже попросити Бога, омріяне бажання неодмінно здійсниться. Спробуй і Ти, друже, — Господь обов’язково почує Твої молитви.

   Гарна прикмета на Різдво — увесь день ходити у гості та зустрічати гостей на своєму порозі.

   Велике значення надавали погоді на Різдво. Свої спостереження мудрий український народ втілював у народні прикмети. Ось що розповіли мені старші люди:

·         Якщо дерева на Різдво вкриває сріблястий іній — чекай гарного врожаю хліба.

·         Якщо Різдво тепле, весна буде холодною.

·         Хурделиця на Різдво — добре роїтимуться бджоли.

·         Небо у Святвечір ясне, в зірках — гарно вродить горох.

·         Якщо сніг іде 7 січня — наступний рік буде хорошим.

   Сподіваюся, Ти уважно читав, всі-всі народні прикмети про Різдво запам’ятав і неодмінно звернеш на них увагу цього Святвечора.

Цікаво прочитати

   Не секрет, що книжки відомого українського письменника Сашка Дерманського, написані буцімто для дітей, з шаленою втіхою «поглинають» і старші читачі, включно з бабусями й дідусями.
Цього разу автор утнув іншу штуку: «Стонадцять халеп Остапа Квіточки» — книжка, написана нібито для старшої читацької аудиторії, але ж… Немає жодних сумнівів, що чудернацькі та смішні пригоди молодого вчителя Остапа й не менш чудернацькі та смішні походеньки недодідька Вельзепера припадуть до смаку не лише старшим, а й молодшим школярам.