Дев'ятнадцятого грудня -
день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під
іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт
Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер
Клаас.
Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні
свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх
у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім
здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки,
зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні
діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця
різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю
поведінкою і виправитися.
А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки
приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.
В сучасні часи з’явилась добра традиція –
саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми,
даруючи їм подарунки.
Народні традиції на Миколая
Колись господарі у цей день варили пиво,
скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в
"козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села -
"бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"
На Харківщині існував звичай святкувати
триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар,
щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На Поділлі хто першим прийде зранку до хати,
той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири
дні в році: Введення,
Миколая, Анни і Різдво або
Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим
перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день
раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє
німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова
була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"
На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із
церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з
різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя,
примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».
Св. Миколай опікується воїнами, водіями і
мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та
студентів, моряків, торговців та лучників.
В народних переказах святий Миколай боронить
людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в
своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки
завжди брали з собою образ святого чудотворця.
Народні прикмети:
Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу
літнього.
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не
буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Морозяний день - на уроду хліба й городини.
З цього дня підходять другі морози - Миколині:
"На Студеного Миколу снігу навалить гору".
Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти
від Миколи до Різдва (7 січня).
"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде
трави на Миколу теплого"
Немає коментарів:
Дописати коментар